Вічне питання.
Блядь, ну нахуя?..
Типове питання, яке мене відвідує кожного дня, різняться тільки інтонації.
На хуя ми це повинні робити… Якого дідька все має бути саме так… Для чого це писати… Навіщо мені це все… ну і таке інше.
З початку мене це бентежило. Потім я почав працювати над прийняттям того, що відбувається та пошуком відповіді на питання – “нахіба?” за наступною схемою:
Навіщо це взагалі – яка мета цього заходу?
Як мені в цієй ситуації діяти для покращення своєї позиції?
Навіщо мені цей досвід?
Що корисного він може мені дати?
Зараз я знайшов для себе відповіді на більшість запитань і мені стало набагато легше сприймати те, шо відбувається.
Користуючись здобутим досвідом, я розробив свій особистий МЕТОД ВИХОДУ З ДИСТРУКТИВНОГО СТАНУ ТА РОЗДРАТУВАННЯ, ЯКЕ БУЛО ВИКЛИКАНО ЗАПИТАННЯМ, “Бля… Ну нахуя!?”
Якщо виник такий стан, то:
1. Скажіть фразу “Бля. Ну нахуя.” з 16-тю різними інтонаціями, доходячи від емоційного вибуху до повністю нейтральної.
2. Дотримуйтесь моєї схеми пошуку відповіді на питання – “нахіба?” (дивіться текст вище).
3. Пам’ятайте – кожна така ситуація – криза. А криза – це ресурс. Але про це я вже говорив минулого разу. Удачі вам, наснаги, прийняття та терпіння у пошуку своєї відповіді на «ВІЧНЕ ПИТАННЯ».